Позакласна робота

    Шевченківський

    КВК

                               Підготувала і провела

                               Класний керівник 9 кл.

Учитель української мови

 та літератури

                            Конончук Л.Ф.

   

 Мета: заглибитись у творчу спадщину Т.Г.Шевченка; формувати ціннісне ставлення до історичних, культурних, духовних надбань рідного краю.

       Обладнання: святково прикрашений зал: вислів портрет Шевченка Виставка творів поета, вишиті рушники.

       Ведучий. Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто ЇЇ поважає і любить, вона — колиска найкращих у світі пісень, вона — вічна надія на волю і кращу долю.

         Учень 1. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій ма­льовничій землі — на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду україн­ського, що сягає сивої давнини.

       Учень2. Україна — це, за словами Степана Васильченка, "тихі води  і ясні зорі, зелені сади і білі хати, лани золотої пшениці, медовії і молочнії ріки. Україна — країна смутку і краси, радості і пе­чалі, розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять за­плакані золоті зорі".

       

       Ведучий. Україна — це та земля, що дала світові славного генія Тара­са Григоровича Шевченка, який все життя, весь свій могутній талант присвятив служінню своєму народові. Тому не дивно, що поет писав: "Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини". 

      

      Учень 1. А сьогодні Україна-мати відзначає день народження цього ве­летня духу і Пророка нації. Минають роки, а слово Шевченка живе, кличе нас на нові полвиги, кличе до єдності, віри і лю­бові:

Любітеся, брати мої, Украйну любіте

І за неї, безталанну. Господа моліте.

Учень 2. І сьогодні, живучи у незалежній державі — Україні, ми з гор­дістю можемо сказати:

В сім'ї українській і по всьому світу

Ти живеш із нами, завжди серед нас.

Ти дзвениш у пісні, в полум'янім слові,

В ореолі слави, любий наш Тарас.

   Учитель. Ми йдемо до Тебе, Кобзарю, за Твоєю мудрістю, яка сонцем правди і віри витає над Україною. І хочеться, щоб не збилися ми з путі, щоб могли чесно глянути Тобі у вічі і гордо сказати, що у нас нема зерна неправди за собою.

Учень  1.

Щовесни, коли тануть сніги І на рясті просяє веселка, Повні сили й живої снаги Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

    Учень 2

Сіяйте, вікна, пливіть оркестри, Вінок безсмертя сплітайте, сестри, Поета славить країна дужа, Дівочий голос і голос мужа.

Учень 3

В грудях народу — у кожній жилці,
В гаях народних — у кожній гілці,
У кожній хвильці твого Дніпра
Цвіте твій голос і не вмира.

          Учень 4

Твій голос повнить пшеничний колос,

Бо те, за що ми жили й боролись, -

Твій сон щасливий, зоря твоя —

Велика вільна вкраїнська сім'я.

                                    ХІД ВІКТОРИНИ

Ведучий. «Він був селянський син і став володарем у царстві духа...», — так сказав про українського національного пророка І. Франко.

Мета нашої зустрічі — заглибитись у духовну спадщину великого Кобзаря, відчути її актуальність і в наші дні.

Сьогодні змагатимуться команди 9 - 11 класів. Тож на сцену запрошуються команди знавців творчості Т. Шевченка. Привітаймо їх оплесками!

{Виходять команди.)

Команди сумлінно й наполегливо готувалися до цього змагання, багато перечитали, повторили теоретичні відомості, навчилися прак­тично використовувати здобуті під час підготовки знання. Сподіваю­ся, у цьому ми не раз переконаємося.

Конкурс 1. «Привітання».

Ведучий. У цьому конкурсі команди презентують свої привітання, розкривають значення емблем. {Представлення команд.)

Конкурс 2. «Розминка».

Ведучий. Командам по черзі ставляться запитання. Потрібно відпо­відати без роздумувань. Якщо команда зволікає, право відповіді пере­ходить до суперників.

1.Село, у якому народився Т. Шевченко. (Моринці.)

2.Село, у якому минуло дитинство майбутнього поета. {Кирилівка

3. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт.)

4. Що в перекладі з грецької мови означає ім'я «Тарас»? (Бунтар.)

5. Як звали улюбленого Тарасового діда? (Іван.)

6. Як звали старшу сестру Тараса? (Катерина.)

7. Чий портрет був написаний для викупу Т. Шевченка із крі­пацтва? (Жуковського.)

8. Хто допоміг майбутньому поетові стати вільним? (/. Сошенко, К. Брюллов, Є. Гребінка.)

9. Як називається збірка поезій Т.Г.Шевченка? (Кобзар)

10. Книжечка, в яку записував поезії на засланні. ( захалявна)

11. З якого твору розпочинається Шевченків «Кобзар»?(«Причинна»)

12. Як звали перше кохання Шевченка?(Оксана)

13. Як прізвище художника, в якого навчався Шевченко? (Ширяєв)

14. Членом якого товариства був Шевченко? ( Кирило-Мефодіївське)

15. З яким письменником товаришував Шевченко, навіть був у нього на весіллі? ( П.Куліш)

Конкурс 3. «Конкурс капітанів».

Ведучий. Запрошуємо на сцену капітанів команд.

На картках записані дати, пов'язані з життям і творчістю поета. По­трібно вказати подію, яка сталася в тому чи іншому році. Якщо капітан не знає відповіді, свій варіант може назвати суперник.

(Капітани витягують картки, дають відповіді.)

1843 – перша подорож на Україну.

 1838 – викуплений з неволі.

1845 – закінчив Академію мистецтв у Петербурзі;  «Заповіт»; 2-га подорож на Україну

1847 – початок заслання

1860 - захворів

1857 – закінчилось заслання

 1859 – 3-тя подорож на Україну

1861 – помер.

1840 – видає «Кобзар»

Конкурс 4. «Шевченкова криниця».

Ведучий. Я зачитуватиму по черзі кожній команді афоризми із тво­рів Т. Шевченка. Після обдумування протягом однієї хвилини пред­ставник команди пояснює, як треба розуміти ці слова й називає твір, з якого вони взяті. Якщо перша команда не знає відповіді, то відпо­відає друга, якій буде зараховано додатковий бал.

1. Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить!

2. Думав, доля зустрінеться — Зустрілося горе!

3. Нема раю на всій землі, Та нема й на небі.

4. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б 'ється — ожива,

Як їх почує!

5. У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

6. Учітесь, брати мої,
Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, И свого не цурайтесь.

Конкурс 5. «Віват, інтелект!».

Ведучий. За поданою інформацією необхідно вгадати предмет і на­звати вірш, у якому про нього йдеться.

а) Рослини.

1. Перед тим, як стати цією рослиною, вона була дівчиною, що покохала козаченька, та недочекалася його. (Тополя, балада «Тополя».)

2. Ці рослини рясно цвітуть весною, ростуть поблизу хат, на них люблять виводити свої трелі солов'ї. (Вишні, «Садок вишневий коло хати».)

3. Ця рослина дуже любить воду, має яскраво-червоні ягоди. Поряд із нею у вірші Т. Шевченка зеленіють лози й верболози. (Калина. «Тече вода з-під явора».)

4. Цю рослину вибирала дівчина для того, щоб потім із неї робити прядиво. її ще називають коноплями. (Плоскінь, «Мені тринадцятий минало»?)

5. З-під нього тече вода, зним порівнюють часто молодого козака. ( Явір, «Тече вода з-під явора».)

6. Цвіте білим цвітом і в гаї, і в теплиці, і в білих палатах. На неї перетворилася дівчина .

(  лілія, «Лілея» )

■

б) Імена.

1.  Цю поему Т. Шевченко назвав на честь своєї сестри. («Ка­терина».)

2.  Цей вірш поет присвятив своєму співвітчизнику, автору «Різдвяної ночі» (Микола Гоголь, «Го­голю».)

3.  Так звуть маленького синочка, якого мати, не маючи змоги за­лишити вдома, взяла із собою в поле. (Іван, «На панщині пшеницю жала».)

4.  Дівчинка, що витирала сльози маленькому хлопчику, разом із ним доглядала овець. (Оксана, «Мені тринадцятий минало».)

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять…

В.Симоненко

          Конкурс 6. «Цікавинка».

Ведучий. Члени команд підготували інформацію про цікаві факти з життя Т. Шевченка.

{Команди презентують підготовлену інформацію.)

Усе знесла й перемогла

Його любов і сила.

Того ж великого вогню

І смерть не погасила.

Л.Українка

Конкурс 7. «Народ про Шевченка».

Ведучий. Наш народ шанував, шанує й завжди буде шанувати Т. Шевченка. Складіть прислів'я про поета. Вам пропонуються заго­товки, ваше завдання — правильно розставити слова, шоб прочитати висловлювання про творчість Тараса Григоровича.

1. Сяють, твори, мов, Шевченкові, зорі. {Шевченкові твори сяють, мов зорі.)

2. Жар, Шевченків, пік, як, «Кобзар», панів. {Шевченків «Кобзар» пік панів, як жар.)

3. У  хаті  «Кобзар» буде щастя, знай!

Одночасно  «Конкурс знавців поезії Т. Шевченка». (Для вболівальників)

Ведучий. Запрошуємо по одному представнику від кожної команди.

Представники команд по черзі витягують картки, на яких записа­ні рядки з якогось із віршів Т. Шевченка. Потрібно відгадати поезію й продовжити її, починаючи із цих слів.

1. Плугатарі з плугами йдуть...

2. А я собі у бур 'яні...

3. / блідий місяць на ту пору...

4. Як понесе з України...

5. Зоре моя вечірняя…

6. Як умру, то поховайте мене…

7. Садок вишневий коло хати…

8.  Реве та стогне Дніпр широкий…

9. Учитесь, читайте…

10. Тече вода з-під явора…

11. Дивлюсь…аж світає…

12.  Той мурує, той руйнує…

Конкурс 8. «Конкурс художників».

Ведучий. Команди мають намалювати ілюстрацію до одного з ві­ршів Т. Шевченка. Команда-суперниця повинна відгадати вірш, до якого зроблено цей малюнок.

Читець. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, Не жди сподіваної волі — Вона заснула: цар Микола її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. А то проспить собі небога До суду божого страшного! А панство буде колихать, Храми, палати муровать, Любить царя свого п'яного, Та візантійство прославлять, Та й більше, бачиться, нічого.

Конкурс 9. «Декламатор».

Ведучий. Для наступного конкурсу в учасників було завдання: під­готувати для декламації невідомі вірші Кобзаря. {Учні декламують вірші.)

Підбиття підсумків. Слово журі

Тема: Свято української писемності та мови «Мово рідна, звучи в ріднім домі!»

Мета: розширити знання учнів про розвиток української писемності та мови; прищеплювати любов до прекрасного, прагнення пізнавати свою історію; формувати ціннісне ставлення до культурних, духовних надбань рідного краю.

Обладнання: святково прибраний зал ( на стіні напис «Мова – калинова, солов’їна, материнська, українська, батьківська і т. д.», вишиті рушники,квіти), пісні, фонограми.

В ході свята проводиться конкурс читців поезії про мову.

Ведуча 1 

Все для людини: небо і поля...

І кожен має право розмовляти

Тією мовою, що нам дала земля,

Співати пісню, що навчила мати.

Ведучий

Нам в Україні всім судилось жить,

В краю, де кожна квітка голос має!

Тож українська мова хай звучить,

Над цілим світом хай вона лунає!

Ведуча 2 Не можна небо хусткою закрить, Не можна океанів осушити... Так мову рідну не заборонить – Нам українською судилось говорити. Ведуча 1  Хай рідна мова сили набира – Свята і чиста мова материнська. І ось для свята вже прийшла пора, Нехай лунає мова українська! Ведучий Рідне українське слово бринить, чарує серце кожного українця. Рідна мова дорога і близька кожному з нас, вона дає наснагу, силу, радість спілкування.

Ведуча 2 .

Мова колискова, як весняна річечка жива,

Пробудилась українська мова,

Відродились батьківські слова

Сад вишневий, хата, гай, криниця,

Шлях чумацький, голубі дощі,

Мов солодкі пахощі живиці,

Незбагненна радість на душі.

Ведуча 1.  9 листопада, у день Преподобного Нестора - літописця, ми відзначаємо    День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Ведучий. Нестор - літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах. 6 листопада 1997 року, до тисячоліття писемності, було видано Указ про відзначення  цього свята. З цього часу щороку в Україні проводять масові заходи по відзначенню цієї події. Тож розпочинаємо свято рідної мови під девізом: «Мово рідна, звучи в нашім домі!»

Ведуча 2. Шановні гості, вчителі, діти! Запросили ми вас до нашої господи на хліб-сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на дзвінку пісню, літературно-музичне свято.

Мов джерельна вода, -

Мова рідного краю.

Серце пісню співає,

Угамовує спрагу.

Заходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах. Вітаються, низенько вклоняються).

Ведучий. Звідки ти і хто такий?

Хлопчик. Українець я малий.

Ведуча. І яку ти знаєш мову?

Хлопчик. Українську, чорноброву.

Ведучий. Де живеш ти, хлопче, нині?

Хлопчик. В тополиній Україні.

Ведуча. (Звертається до дівчинки ). А ти хто ж така?

Дівчинка. Українка я маленька,

Українці – батько й ненька.

На Вкраїні родилася,

В свою маму удалася.

Все, що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю.

Своє ціную, свого вчуся

І до рідного горнуся.

І чужого я навчаюсь,

Але свого не цураюсь.

Пісня «Україночка»

Ведучий: Усі ми сини і доньки нашої рідної України. Нам належить продовжувати славний літопис її ратних і трудових справ, передавати з покоління в покоління слова незабутнього Володимира  Сосюри: « Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», які повинні для кожного з нас стати наказом-заповітом, зробити вагомий внесок у збереження і збагачення рідної мови. Хай наше свято додасть нам натхнення і творчої наснаги!

Ведуча 1  

Говоріть, як колись вас навчала матуся, 

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Ведуча 2

До слова  запрошуємо учнів 5  класу (читають напам'ять вірші про мову).

Ведуча 1. Ми діти великого українського народу, коріння якого сягає глибини віків. Древньою і водночас вічно молодою є й наша мова: барвиста, милозвучна, чарівна, солов’їна, калинова.

  Ведуча 2       

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке  колись Шевченко покохав.

Ведучий. Для нас вона рідна, і ми зобов’язані берегти її, як зіницю ока. Ось як вона звучить в українській народній пісні.

(Звучать українська народна пісня, «Зеленеє жито, зелене»)

Ведуча 1.

Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби.

Ведучий. Нашу мову  ганьбили, зневажали, її вважали мужицькою, але через усі заборони вона йшла мужньо і нескорено, бо вона – мова великого народу, бо вона дарована йому самим Богом.

Ведуча 2.

Дуже багато жорстоких літ перебула наша рідна мова, мужньо витерпівши знущання, заборони. Якою ж була боротьба української мови за незалежність?

(Звучить класична музика.  На сцені 12 учнів. Кожен із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови).

1720 рік - російський цар Петро заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік – видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення  України українських  букварів, текстів, церковних книг.

1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок  українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра 11 про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік – уся культурно освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи – російські та українські, що привело до нехтування рідної мови навіть багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план.

        1991 рік — прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

Ведуча1

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить.

Ведучий

Як довго ждали ми..

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Ведуча 2

На ноги інша не сп'ялася,

А українська знов жива!

Нарешті стала, відбулася!

Говорить, думає, співа!

Художній номер — пісня «Мова єднання»

Ведуча 1.

Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збагатили та через випробування принесли в духовну скарбницю України.

Ведучий

«Ну що б, здавалося, слова?

 Слова та голос. Більш нічого.

 А серце б'ється, ожива, Як їх почує...»

 Ведуча 2 .

До слова запрошуються учні 6 класу

Читці

1. Що для мене рідна мова?

Весняний пташиний спів?

Гомін тихої діброви?

Чи віночок дивних слів?

Чув заморські, та, далекі,

Ті не брали за живе.

А моя – то ніби лебідь,

Що по озеру пливе!

2. Ось почулося „Будь ласка”,

„Перепрошую”, „Пробач!” –

Як в дитинстві добра казка,

Так зворушують, хоч плач!

3. Чую лагідне, родинне:

„Мамо”, „мамочко”, „татусь”...

Зберігає Україна

Все, що мала Давня Русь.

4. Є прості слова, як „думи”,

Як Тарасів „Заповіт”.

Скільки болю в них і суму

І надій нестримних зліт!?

5. Мова – золото-пшениця,

Слів, як зерен на току.

Не вмістити цю скарбницю

В товстелезнім словнику.

6. Захищаю від негоди

Ці зернята золоті,

Мова рідного народу –

Найдорожче у житті.

Пісня « Пшеничне перевесло»

Ведуча1.

 Ми пишаємося іменами наших українських письменників, серед яких Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Василь Симоненко. Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови.

Ведуча 2.

Золоту скарбницю рідної мови збагатили майстри художнього слова, сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Іван Драч, Павло Загребельний.

Ведучий. Прислухаймось до чарівних слів животворного трепету й вогню, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

Запрошуємо до слова учнів 7 класу.

Ведуча 1. Із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора Літописця впродовж багатьох років розвивалася, розросталася наша мова вглиб і вшир. Плекають, пестять ЇЇ поети і прозаїки.

Ведучий . А згадаймо український дотепний жарт! А сміх іскрометний! Українці сміялися з давніх-давен, сміялися споконвіку. Українці — це загальновідомо — творці і носії найтоншого гумору.

Ведуча 2. Отож, українці сміються відтоді, доки себе пам'ятають, бо гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих національних рис. Час іде, мудра ріка веселих народних усмішок не мілішає, і талановитих гумористів та акторів не меншає. Адже і ми ростимо своїх власних.

Сценка від учнів 8 класу

Ведуча 1

А там калина над рікою

Віночки білі одягла.

Від сонця і тепла весною

Чудовим цвітом зацвіла.

Ведучий

Там солов'ї гніздечко звили

І ллється пісня чарівна.

Пісню люди підхопили,

Вложили душу у слова,

Ведуча 2.

Любов'ю щедро напоїли,

І пісня, трепетна й жива,

Над рідним краєм полетіла 

Високо, в сині небеса.

 І щиро всіх теплом зігріла її ліричність і краса!

Пісня «Чорнобривці»

Ведуча 1.

Летить планета в космосі жива.

На ній народжене усе, щоб жити.

Людині дані розум і слова,

І почуття найвищі, щоб любити

Ведучий

Скільки в мові тепла і палкого кохання!

Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

Та іскристої радості і шанування,

Що, хоч просто говориш — виходять вірші!

Ведуча 2.

Українські пісні мама ніжно співала,

Коли ще в сповитку були діти малі.

Українською мовою благословляла,   

Як розходились ми на дороги земні!

Пісня «Ніби вчора, рідна мамо»

Ведуча 1. Українська мова поряд з італійською, іспанською — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові праці, її можна чудово використовувати на рівні міжнародних відносин.

Ведучий. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи.

Ведуча 2.

Тож запрошуємо до слова учнів 8 класу.

Ведуча1

Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині — державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

Ведучий

Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

Ведуча 2.

Я хочу жити в Україні,

Що є для нас усіх одна.

Щаслива кожна тут родина –

Блаженна, мила сторона

Пісня «Пісня солов’їна »

Тема. Україна – єдина країна.

Мета:

навчальна - ознайомити учнів з основними історичними подіями

          становлення державності України;

розвиваюча - формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та

стати на захист державних інтересів країни;

виховна - формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення

себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;  виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Повідомлення теми й мети уроку

Вчитель. Доброго дня, мої дорослі, але все ж таки діти!!! У нас з вами сьогодні

          Перший урок, тема якого звучить для когось занадто пафосно «Україна –

єдина країна». Проте зважаючи на сьогоднішні події на Україні, зміст даного твердження є приземленим і конче необхідним для кожного свідомого громадянина нашої держави.

          Дана фраза сьогодні є дуже поширеною, вона звучить сьогодні скрізь: на вулицях, у громадських місцях, вона стала вже своєрідним слоганом у засобах масової інформації, що породжує дуже багато різних думок і призводить до багатьох дискусій. Сьогодні на уроці ми постараємося розібратися в правомірності даного твердження, обговорити його всі ключові моменти.

ІІ. Вступне слово вчителя

Вчитель. Герой роману французького письменника А. Камю „Чума” священник

Панлю, звертаючись до жителів зачумленого міста, промовляв так: „Нас спіткало лихо, брати мої, і ви його заслужили, брати”.

Дійсно, лихо приходить тоді, коли люди втрачають пильність. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впевненими,що війна – це не у нас. І головне – ми забули, що наша сила – в єдності.

Тож давайте поговоримо про ті цінності, які роблять нас сильнішими, зміцнюють і об’єднують нашу державу.

А хід сьогоднішньої нашої розмови пропоную провести шляхом від супротивного, так само, як на уроках геометрії.

Прикро констатувати той факт, що сьогодні існує категорія наших людей – громадян інших держав і, на жаль, наших співгромадян, – які стверджують, що такої держави, як Україна, ніколи не було і вона не має права претендувати на цілісність і самостійність. А щоб розібратися в цьому, давайте зробимо невеликий історичний екскурс у минуле.

А для початку спробуємо на основі портретів відомих державо творців вибудувати ланцюжок формування української держави.

(біля дошки портрети Володимира Великого, Б.Хмельницького і ін.. )

ІІІ. Розповіді учнів

Учень 1. Державне будівництво українці розпочали дуже давно. Паростки

української державності зародилися і виросли в далеких предків українського народу – антів, держава яких проіснувала з кінця ІV до початку VІІ століття. Згодом територія нашої Батьківщини була одним із центрів не тільки східнослов'янської, а й усієї європейської культури. З кінця IX ст. Руська земля стала політичним і територіальним центром утворення єдиної держави східних слов'ян, яка зберегла за собою назву Русь. Першим із східнослов'янських князів, який об'єднав під своєю владою Київ і Новгород, був Олег.  Важливу роль відіграв князь Володимир, який 988 р. запровадив християнство як державну релігію. А за князювання Ярослава Мудрого відбувалося подальше зміцнення Київської держави, з'явилася найдавніша частина збірника законів українського права, остаточно утвердилося християнство.

 Утворення Київської Русі сприяло розвитку політичного ладу, економіки та культури. Зміцнювалося її міжнародне становище. З кінця IX ст. до складу Київської держави увійшла Слобожанщина, (сучасна Сумщина та Харківщина), яку населяли племена сіверян. Згодом ці землі склали основу  Новгород-Сіверського князівств.

Після смерті Ярослава почався період розпаду Київської держави, водночас зростало значення західних земель. В другій половині XI ст. почалося формування Галицького та Волинського князівств. Волинський князь Роман, який спочатку князював у Новгороді, об'єднав Галичину з Волинню і створив Галицько-Волинську державу.

У 1147 році в стародавніх документах вперше з’являється назва «Україна».

Але на жаль, ці часи позначились  навалами монголо-татар, які розорювали українські землі, а самих українців забирали вбивали або забирали в полон.

Учень 2. У 1349 р. польський король Казимир Великий пішов походом на

Галичину. Так припинила своє існування Галицько-Волинська держава, яка після занепаду Києва продовжила на ціле століття існування державної організації на українських землях. 

Довгий час землі Київської Русі входили до складу литовсько-руської держави. Вища культура русинів мала великий вплив на литовців. Але після об’єднання Литви та Польщі у 1569 році для українців настали важкі часи.

Польський уряд та польська шляхта намагалися українців навернути у католицтво, нищили українську мову, культуру, звичаї. Посилився соціальний гніт. Українці перетворювались в залежних селян. Деякий час українцям доводилось з цим миритись, бо на українські землі зазіхала й  Московщина. 

Посилення гніту призводило до того, що селяни тікали від панів і поселялися в Середньому Подніпров'ї. Втікачі називали себе козаками, а їхнім центром стала Запорізька Січ. Слід відзначити, що Запоріжжя тепер є одним із регіонів Сходу України. Засновником Січі вважається Дмитро Вишневецький, Байда, як його називали в народі. Козаки стали справжніми захисниками знедолених українців. Вони, під керівництвом гетьмана Петра  Конашевича-Сагайдачного, здійснювали сухопутні та морські походи на Туреччину.

Учень 3. У 1648 році козацьким гетьманом стає Богдан Хмельницький. Під його

керівництвом вибухнула народно-визвольна війна 1648-1654 рр. У цей період Б. Хмельницький втілив у життя ідею незалежної держави. Ця держава отримала назву Гетьманщина і включала в себе Київщину, Брацлавщину та Переяславщину. Богдан Хмельницький постійно шукав союзників у війні з Польщею. І ось таким союзником стала  Москва.  Україна прийняла протекторат (покровительство) московського царя, який насправді хотів не захищати Українську державу, а її підкорити. Після смерті Богдана Хмельницького так і сталось.

XVI століття більшість земель і сучасної Слобожанщини переходять до складу Московського князівства за результатами московсько-литовської війни 1500–1503. Територія Слобожанщини становила на той час майже не залюднене Дике Поле, крізь яке татари здійснювали набіги вглиб Московської держави. На Слобожанщині глибоко в степ заходили українські промисловці, які займалися здебільшого бджільництвом, рибальством і мисливством. Це була вільна земля, куди згодом переселилось багато козаків, селян, які тікали від своїх поміщиків на вільні й незаймані простори Слобідської України і Дону.  

Активне заселення ще одного сучасного регіону України Донеччини почалося у зв'язку з визвольною війною українського народу, від жахів якої втікали селяни з Правобережної України. Ці райони, після скасування Гетьманщини, також становили інтерес для Москви.

Таким чином, Московщина, за рахунок і українських земель, перетворювалась на величезну державу – Російську імперію, яка проіснувала до 1917 року.

Учень 4. Боротьба українського народу за соборність своїх земель тривала

століттями, адже упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Реалізувалась ця мрія внаслідок української революції 1917-1920 років, під час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i національний дух українського народу, утворилися дві демократичні держави – Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Республіка (ЗУНР). На жаль, дві роз’єднані держави не могли існувати як єдиний політичний, економічний організм, цьому заважав ряд причин. Незважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до об’єднання всіх українських земель у власній державі.

Так, після розпаду Російської імперії 4 березня 1917 р. у Києві була створена Центральна Рада – вищий орган влади Української Народної Республіки, її главою став М. Грушевський. А 22 січня 1918р. Україна була проголошена незалежною суверенною державою.

1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеної в листопаді того ж року, члени Директорії Української Народної Республіки підписали у Фастові Предвступний договір про майбутнє об’єднання двох республік. Цей договір став першим i основним актом соборності, викликав схвалення українського загалу.

22 січня 1919 року на Софіївській площі, біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну Українську державу.

Проте, тепер уже більшовицька Росія окупували Україну. Ще одна спроба створити незалежну Українську державу закінчилась невдачею. 

Учень 5. У 1922 році Українська республіка офіційно ввійшла до складу

Радянського Союзу. У процесі створення СРСР план федеративного об'єднання республік було підмінено «автономіза­цією». Протягом усього періоду перебування України в складі СРСР карта України багато разів зазнавала змін.

          Так, у березні 1939 року внаслідок політичного ослаблення Чехословаччини, було проголошено незалежну державу – Карпатську Україну, яка невдовзі була загарбана Угорщиною.

17 вересня 1939 р. війська СРСР перейшли польський кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію, які були під владою Польщі. Радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Так, військами СРСР були зайняті Східна Галичина і Західна Волинь.

28 вересня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу і кордони. За договором переважна більшість території Західної України увійшла в межі СРСР. У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію, які були загарбані Румунією у 1918–1919 рр.         Відповідно до угод західноукраїнські і придунайські українські землі врешті ввійшли до складу УРСР.      
          Після возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною почалася їх активна радянізація – здійснення перетворень відповідно до радянського зразка, у значної частини західноукраїнського суспільства зміцніли антирадянські настрої, що згодом викликало появу значних протестних рухів на цих землях, найвідомішими серед яких були ОУН та УПА. Ще однією спробою побудувати на українських землях державу був Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року у Львові . Проте дані прагнення було придушено фашистською Німеччиною, яка на той час окупувала Львів.

У 1954 році внаслідок ряду політичних та економічних причин до Української РСР від Російської РСР було передано Крим, а від Української РСР було відмежовано частини Сумської та Харківської областей, що увійшли до складу Орловської та Курської областей Росії.

Вчитель. Україна фактично втратила свою неза­лежність і поступово

перетворилася на звичайну адміністративну одиницю унітарної держави. На багато десятиріч доля українського народу була поставлена в залежність від Москви, яка вела імперську загарбницьку політику.  Протягом всього радянського періоду в історії України наш народ без кінця зазнавав різних утисків, спрямованих на придушення українського державотворення: русифікації, переселення, заслання, репресії. У 1931 році в СРСР українців було більше, ніж росіян. Українців бл. 81 млн, росіян 77 млн. За шість років зникло 55 мільйонів українців. Така цифра вказана у книзі “На великой стройке”, виданій 1931 року в Ленінграді. Такі ж дані подані у першій радянській енциклопедії 1926 року.

          Давайте зараз пригадаємо всю цю інформацію за допомогою кліпу гурту «Мандри».

(Кліп гурту «Мандри» - «Не спи, моя рідна земля…»)

Вчитель. Така ситуація існувала до 1991 року. Незалежна Україна в сучасних

межах утворилась у результаті розпаду Радянського Союзу.  24 серпня 1991 р. проголошено Акт про незалежність України, який був одностайно схвалений народом України 1 грудня 1991 р.

З того часу почалася відбудова незалежної, вільної, суверенної України. Почалася нова сторінка в її історії.

Незважаючи на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що

вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «валити звідси якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Учень 6. Україна - найбільша країна, що знаходиться в Європі. Займає 0,41%

світової території суші, тут мешкає 0,85 % населення планети. Саме в нас зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Україна входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та цукрового буряка.

Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю – Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду.

В Україні найбільші в світі запаси марганцевої руди – 2,3 млрд т, або близько 11% від усього світового запасу.

Острозька академія – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстаріша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь заснував слов’яно-греко-латинську академію в Острозі.

Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою.

Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

Станція метро «Арсенальна» у Києві – найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших.

Український духовий інструмент трембіта – найдовший духовий музичний інструмент у світі.

Найдовший тролейбусний маршрут в світі складає 86 км у Криму між Сімферополем та Ялтою.

Учень 7. Український «Південмаш» (м. Дніпропетровськ) виробляє найбільш

екологічні ракетоносії у світі. За їх допомогою у космос відправляють комерційні вантажі у рамках міжнародного проекту «Морський старт».

В Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

Третій найвідвідуваніший у світі Макдональдс знаходиться в Києві біля залізничного вокзалу. Цей заклад незмінно потрапляє до п’ятірки найбільш жвавих Макдональдсів світу.

Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення – вища за середньоєвропейський рівень.

Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

На конкурсі краси мов в Парижі в 1934 році українська мова посіла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської.

До майже повного руйнування у 1240 році монголо-татарами Київ був одним з найбільших міст Європи, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Його населення складало близько 50 000 жителів. Щоб знову досягти таких демографічних показників, знадобилося близько 600 років.

Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні.

Вчитель. Таким чином, ми побачили, що бути громадянином України не

соромно, адже є дуже багато речей і фактів, якими ми можемо гордитися.

(Кліп «Україна» (соціальна реклама)

Вчитель. На жаль, сьогодні доводиться чути, що значна частина громадян нашої

держави стверджують, що південно-західні регіони України є російськими і мають увійти до складу Російської Федерації. Щоб дослідити це питання слід зосередити увагу на деяких фактах. Наші опоненти цим територіям дали назву «Новоросія». Проте у Вікіпедії написано: Новоросія – російська історична назва частини території Північного Причорномор'я, що включала землі, які раніше належали до Вольностей Війська Запорозького Низового та Кримського ханства, включені до складу Російської імперії у XVIII столітті. Давайте зараз поговоримо про ці регіони.

Учень 8. Харківщина належала до історико-географічного краю –

Слобожанщина, суспільно-культурне й економічне життя якої зосереджувалося в Харкові.  Крім того, до входження цієї території до складу Московського царства після Української революції ХVII ст. тут був Харківський полк.

          Харківщина дала Україні таких людей, як кошовий отаман Іван Сірко, а також історик Дмитро Багалій, інженер  Олександр Засядько, співаки Борис Гмиря та Марія Бурмака, письменники Петро Гулак-Артемовський та Григорій Квітка-Основ’яненко, полковник Армії Української Народної Республіки Борис Бурлюк. З Харківщиною пов’язані імена Миколи Костомарова, Леся Курбаса, Олександра Потебні, Григорія Сковороди, Миколи Міхновського та ін.

Якщо говорити про Миколаївщину, то у IV ст. н.е. тут виникли форпости Київської Русі для боротьби за торговельні шляхи до Чорного моря. В середині ХІІІ ст. Північне Причорномор’я захопили монголо-татарські завойовники. Нове заселення території краю, його господарський розвиток пов’язані з виникненням Запорізької Січі.

Ще в середині XVII ст. більша частина Миколаївщини була слабо заселеним степом. Лише в 60-ті роки XVIIIст. на півночі Очаківщини українці та молдовани заснували поселення. На території сучасної Миколаївської області народилися такі видатні українці: художник Андрій Антонюк, громадський діяч Микола Аркас, письменники Спиридон Черкасенко, Олесь Бердник, кіносценарист Микола Вінграновський та гуморист Павло Глазовий.

Не може бути жодного сумніву щодо того, що Запорізька область віддавна була українською. Адже цей край – історична, свята для всього козацтва, область України. Виникнення назви цієї області пов’язане з заснуванням на Дніпрі, нижче порогів Запорізької Січі  у XVI ст.

Запорозький край прославили науковці Олександр Чекмарьов, Микола Кащенко, Андрій Івченко, кінорежисер Григорій Чухрай, художник Андрій Сластіон, поет  Микола Нагнибіда та інші.  

У кінці XVIII століття землі Війська Запорозько­го Низового поділялись на вісім територіально-адміністративних одиниць – паланок. Дві з них, Перевізка, або Інгульська, та Прогноївська, знаходилися на теренах сучасної Херсонщини. З Херсонщиною пов’язані імена таких видатних українців: кінорежисер Сергій Бондарчук, художник Микола Скадовський, вчений Дмитро Яворницький, етнограф Яків Новицький, суспільна діячка Софія Русова та поетеса Дніпрова Чайка.

Більшість сучасної Одеської області складають українські історичні області Акерманщина та Бесарабія, які ще після походів Святослава на Дунай потрапили під владу київських князів. До Одещини причетні такі військові діячі Української Народної Республіки Всеволод Змієнко, Дмитро Неплій, Віктор Поплавко та Олексій Косяченко, політичний діяч Юрій Липа, письменники Мусій Богуцький та Віктор Савченко, лінгвіст Юрій Касим і т. д.

Вчитель. Не можна не прокоментувати й проблемні регіони нашої держави –

Донеччину та Луганщину, на території якої зараз відбуваються бої за збереження цілісності нашої держави, та окупований Крим.

Учень 9. Зараз Донеччина – історична назва Донецької області. Незважаючи на

те, що область утворена 2 липня 1932 року, Донеччина була адміністративною одиницею Української Народної Республіки з центром у місті Слов’янськ за часів гетьмана Скоропадського. Сам Донецьк з 1869 до 1924 року називався Юзівкою – на честь Юза, першого засновника металургійного заводу на території тамтешніх слобод Олександрівки, Григор’ївки та Авдотівки, заснованих у 1775 році козаками після руйнування Запорізької Січі.

Видатні діячі родом з Донеччини: письменники Емма Андієвська, Анна Біла, Вадим Бойко, Василь Стус, науковці Василь Атрощенко, Олена Башун, Іван Борнацький, видатні історичні діячі Нестор Махно, Іван Дзюба, Володимир Діброва й інші.

Наймолодша область України – Луганська –почала заселятися після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст. Сам  Луганськ заснований наприкінці XVIII ст., коли розпочався видобуток кам'яного вугілля в районі Лисичанська. Раніше місто називалося Луганське, яке у 1882 р. здобуло статус міста та стало новим центром Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії.

Саме тут народилися письменники Володимир Сосюра, Василь Голобородько та Сергій Жадан, історичні діячі Микола Малашко та Євген Стахів, художники Ілля Овчаренко та Євген Стахів, спортсмен Сергій Бубка. З Луганщиною пов’язаний життєвий шлях Бориса Грінченка та Григорія Тютюнника.

Стосовно Криму. Із 1783 року, коли Крим завоювала Росія, за закликом цариці Катерини ІІ на півострів почали стікатися колоністи різних національностей. Серед них і українці. У 1860–х рр. в Криму українці складали до 42, 2 відсотка.

Крим став батьківщиною багатьох видатних українців. Наприклад, лікаря і письменника Івана Липи, який народився в Керчі, відома співачка Оксана Петрусенко – у Севастополі. Слід також сказати, що відомий козацький отаман Тарас Федорович (Трясило), за своїм походженням був кримським татарином, до хрещення мав ім’я Хасан. Кримськотатарське походження мав і український історик, письменник і перекладач один з організаторів Академії Наук України Агатангел Кримський.

 А ще не можу не згадати того випадку, що сталося на Свято останнього дзвоника в одній із ялтинських шкіл – на території окупованого Криму. Випускники, замість гімну Російської Федерації заспівали «Ще не вмерла України..».

Вчитель. Таким чином, після цих виступів питання того, якими є південно-східні

регіони України – російськими чи українськими – скасовуються. Так, можна говорити, що на цих територіях значна частина російськомовного населення, більшість із яких – це зрусифіковані за радянських часів українці. Але говорити, про те, що це російські території – найменшою мірою некоректно. Бо Україна, як і більшість держав світу, є багатонаціональною державою, але єдиною і неподільною. 

IV. Бесіда з учнями

Вчитель. Таким чином, ми тільки що з вами зруйнували три міфи стосовно нашої

держави. Ми знаємо, в якій ситуації перебуває наша Батьківщина. Німецький канцлер Отто фон Бісмарк сказав, що найважливішим складником обороноздатності країни є не скільки озброєння, скільки патріотизм війська.

1.    Як ви думаєте, чи мав він рацію? Чому?

2.    Є такий вислів «Хочеш миру – готуйсь до війни». Як ви його розумієте?

3.    У світлі останніх подій в нашій країні, ми спостерігаємо, що скрізь підіймаються синьо-жовті стяги, прикрашаються вулиці такими ж стрічками, фарбуються у такі ж кольори паркани, надписи на в’їздах до населених пунктів, мости, а ще люди носять одяг з українськими етномотивами – вишиванки, віночки тощо. Чи можемо ми говорити, що патріотизм зараз у моді, тобто є виявом сучасних модних тенденцій? Чому?

4.    Що таке, на вашу думку, патріотизм?

(Патріотизм (із грец. – співвітчизник, Батьківщина, Вітчизна) – це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам (Великий тлумачний словник). 

Патріотизм – любов до батьківщини, яка включає в себе готовність постати на її захист та діяти в її інтересах. Патріотизм часто плутають з націоналізмом, але патріотизм є значно давнішим поняттям і несе набагато менше теоретичне навантаження. Націоналізм передбачає, що народи існують як реальні і чітко окреслені цілісності; патріотизм же, з іншого боку, може означати просто прив’язаність до певної місцини або способу життя і не потребує ніякої абстрактної ідеї «країни» (Енциклопедія політичної думки).

5.    Ми знаємо, що зараз на Сході України тривають бої, у яких беруть участь і наші з вами співвітчизники, воїни української армії. Багато з них уже полягли, багато поранені за свою країну. Ми з вами не беремо участі безпосередньо у боях. А що в даний момент може для своєї країни зробити кожен з вас?

(навчатися, прагнути бути достойними громадянми своєї держави)

Вчитель. Зараз у соціальних мережах швидко поширюються патріотичні вірші про Небесну сотню.

Я хочу запропонувати вам послухати вірш молодої поетеси Анастасії Дмитрук.

Учень 10.                                Це моя і твоя війна ...

Це моя і твоя війна
за мою і твою свободу.
Ти із заходу, я зі сходу -
ми щаслива одна сім'я.
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає,
бо ми разом – могутня сила.
Це моя і твоя Україна.

 

І весь світ нас з тобою знає.
Нас з тобою весь світ поважає,
бо ми биті, та не подолані,
ми з тобою ніким не підкорені!
А нам брешуть, а нас обманюють.
Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,
але марно - дешева акція.
Я і ти – то Велика нація!

 

І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає.
Ми тут вільні, царям не вклонимось,
ми ніколи їм не підкоримось!
Бо нам воля дорожче золота.
Наше слово б'є краще молота.
Я і ти – це велика сила.
Я і ти – це і є Україна.

 

V. Рефлексія. Підсумок уроку

Вчитель. Наш урок добігає до кінця. Давайте з вами підіб’ємо його підсумки.

1.    Якою була тема нашого сьогоднішнього уроку?

2.    У чому суть даного твердження?

3.    У чому його актуальність?

4.    Про що ми сьогодні з вами розмовляли?

5.    Що корисного ви почерпнули сьогодні на уроці?

Вчитель. А я вам бажаю успіхів у навчанні і головне, що нам сьогодні потрібно –

МИРУ. 

А наостанок пропоную вам послухати поезію «Подай руку Україні» у виконанні вашої однокласниці… До побачення.

                                                       Подай руку Україні

Серця гарячі

не розжене зима холодна.
Уста замерзлі, а дух свободи в кожнім лине,
Що є сьогодні, житиме вічно і не згине,
Ти не стій збоку, а подай руку Україні.

Ще не вмерла, не вмерла Україна
Коли разом, то ми одна родина.
Символ волі – червоная калина
Ще не вмерла, не вмерла Україна.

І твій приятель

покинув дім, іде в дорогу,
Де гинуть люди, він твердо йде на допомогу.
Ми йдемо разом і наша дружба не загине,
Прийшов той час подати руку Україні.

Ще не вмерла, не вмерла Україна
Коли разом, то ми одна родина.
Символ волі – червоная калина.
Ще не вмерла, не вмерла Україна.

Коли прийде час гулянь, –
Після ночі день,
Заспіваємо разом

                        пісень!!!

Ще не вмерла, не вмерла Україна
Коли разом, то ми одна родина.
Символ волі – червоная калина.
Ще не вмерла, не вмерла Україна.

Ще не вмерла, не вмерла Україна
Коли разом, то ми одна родина.
Символ волі – червоная калина.
Ще не вмерла, не вмерла Україна.

      

         Україна - наш рідний дім                                         

                                        

Мета: ознайомити учнів з історією України, пригадати основні події, які відіграли важливу роль державотворення; закріпити знання про символи; виховувати в них національну свідомість, любов до свого рідного краю, розуміння своєї причетності до долі України.

Обладнання: хліб на вишитому рушнику, гілка калини, колоски, чорнобривці, портрет Т.Г.Шевченка, Конституція України, символіка, вислови про Україну.

Хід уроку.

I. Вступне слово вчителя.

-Придивіться уважно на ті предмети, які прикрашають наш сьогоднішній урок. Яким би одним словом ви обє'днали ці предмети? (Україна )

Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає, любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені на усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо

І сиза роса на траві при шляхах. Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, ЇЇ громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в один ряд із передовими країнами світу.

А сьогодні ми заглянемо в її історію, дізнаємося, звідки пішла її назва, закріпимо знання про її символи. Адже у нашого народу на землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що фіксувався у всіх сферах життя - культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю давньою величною історією. А коли ж виникла її назва?

II.  Назва «Україна»:коли виникла.

-        Іпатіївський літопис, 1187 рік; Західно-європейські карти;

-        «Опис України» французького інженера Боплана;

-        1863рік - Валуєвський указ.

III.  Основні історичні події.
(Бесіда з учнями за таким планом)

      -     Київська Русь: виникнення та розвиток;

-        Хрещення Київської Русі Володимиром Великим; Розвиток освіти Ярослава Мудрого; Козаччина;

-        Національно - визвольна боротьба під проводом Б.Хмельницького;

-        М.Грушевський - перший президент в історії України;

-        Проголошення незалежності та Конституція України;

-        Л.Кравчук - перший президент незалежної України;

-        Україна сучасна.

IV. Гра — асоціація ( дібрати три прикметники чи іменники, з якими у вас асоціюється Україна ).

•і

V. Державні та народні символи України: герб, гімн, прапор; верба і калина, хліб і рушник, васильки і барвінок (значення, легенди, перекази ). Розповіді вчителя та дітей.

                                               (Матеріал в додатках)

  VI. Вікторина «Я – українець, і я цим пишаюсь».

                                       І тур «Моя держава — Україна»

1. Яку назву за Конституцією має твоя держава?

2. Визначте політичний державний устрій Ук­раїни,

                                                                                                           (Унітарна парламентсько-президентська)

     3.Назвіть головних керівників нашої держави.

(Президент, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр)

4. Які ви знаєте державні символи?

5. Визначте головні гіпотези щодо походження Тризуба.

6. Що символізує наш Державний прапор?

7. Розкажіть напам'ять або проспівайте Гімн Ук­раїни.

8. Назвіть, або покажіть, які предмети або рос­лини є національними символами України.

(Рушники, калина, верба, вишиті сорочки)

9.     В чому ви бачите різницю між державними та  національними символами?

10.   Коли наша держава стала незалежною?

(24 серпня І 991 р.)

11.   Хто став першим Президентом незалежної  України?

(А. Кравчук)

П тур «Наша Україна — на планеті Земля»

1. Де розташована Україна?

                                                                                        (У Східній півкулі, в Європі)

2. Назвіть країни, з якими межує Україна.

(На сході — Росія, на півночі — Білорусь, на заході — Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова)

3. Які моря омивають територію України?

(Чорне та Азовське)

4. Які ви знаєте найбільші річки України?

                                                       (Дніпро, Дунай, Південний Буг, Дністер, Десна)  

5. Назвіть гори України.                                   

(Карпати, Кримські гори)

6. Які найвищі точки України?

(Говерла в Карпатах — висота над рівнем моря 2061 м, Роман-Кош у Кримських горах —   і висота над рівнем моря 1545 м)

7. Найбільші міста України.           (Київ, ...)

8. Скільки областей має Україна?

9. Назвіть міста — обласні центри. (Виграє той, хто назве останнє місто).

III тур «Україно, Україно, славний край козаччини!»

1. У боротьбі за незалежність України ми передусім зобов'язані українському козацтву. Сьогодні   і відроджується козацька слава, дух лицарства у ге­нах українського народу. А в свій час козацький  рух очолювали відомі українські гетьмани. Давайте зараз згадаємо їх.

(Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші)

2. Назвіть прізвище людини, яка була останнім гетьманом України.   (П. Скоропадський)

3.  Кому надавали козаки найвищу виконавчу владу?     (Кошовому отаману)

4.  Хто командував загоном з 2,5 тис. козаків, яких взяв до себе на службу французький карди­нал Ришельє?

(Полковник Богдан Хмельницький)

5.  Як називали у XV—XVIII ст. вільну людину із селян чи міської бідноти, утікачів від утиску фео­далів, жителів Запоріжжя, Дону?    (Козак)

6.  Як називався виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з XVII ст. — начальник козацького війська та верховний правитель Ук­раїни?       (Гетьман)

7.  То безрукавний одяг, який вдягають поверх сорочки. Бере свій початок, як стверджує сучасна етнографічна наука, від козацького піджупанника, якого теж шили без рукавів, він не був надто дов­гим. Носять чоловіки і сьогодні, бо цей одяг зруч­ний і нарядний.                     (Жилет)

8.  Число козацьких куренів не змінювалося май­же 200 років у Запорізькій Січі. Назвіть це число,

(38)

9. Яку назву мав козацький погріб, у якому знаходилися коштовності, гроші (казна), харчі?

(Скарбниця)

10.  Як називався готель для іноземних послів?

(«Грецька хата»)

11.   Запорізька Січ не мала записаних законів, життя регулювалося традиційними правилами,
обов'язковими для всіх, зарахування у війська не обмежувалося ні соціальним статусом, ні
національністю, проте були необхідні вимоги. Які вони.

(Православна віра та відсутність дружини)

12.   Яку назву мав великий погріб, де зберігалися гармати, збруя, порох, ядра, кулі, мушкети?

(Пушкарка)

13.   Як називалися на Січі всі символи й атрибути козацького війська?

(Клейноди — у перекладі з німецької мови

«коштовності»)

                   IV тур «Свій край — як рай!»

Домашнє завдання. Назвіть історичні та топоні­мічні прислів'я про рідний край. За кожне згадане прислів'я — 0,5 бала.

— Що край, то інший звичай.

— Де рідний край, там і під ялиною рай.

— За рідний край хоч помирай.

— Свій край — як рай, а чужа країна — як до­мовина.

— Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.

— До свого роду хоч через воду.

— За гроші не купити ні батька, ні матері, ні Батьківщини.

— Всюди добре, а на Батьківщині найкраще.

— Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.

(Перемагає команда, яка назвала більше).

V тур «Наші славні герої»

1.  Назвіть діячів України, які, на ваш погляд, відіграли особливу роль в історії нашої держави.

2.  «Хто є хто?» — за портретами впізнай діяча України.

(Виставлені портрети М. Грушевського, А Кучми, Г. Сковороди, І. Мазепи, Т. Шевченка, В. Чорновола).

3.  Назвати сучасних політичних діячів України, які, на вашу думку, відіграють особливу роль у сьогоднішньому розвитку держави, аргументувати свою думку.        ,

4.  А зараз ви повинні встановити відповідність події або посади з потрібним прізвищем (команди отримують картки-завдання).

М. Грушевський — перший Президент в історії України

П. Чубинський — автор слів сучасного Гімну України

Л. Кравчук — перший Президент незалежної України

Р. Шухевич — керівник УПА

       VI тур «Родина і Україна»

Учитель.  Визначте, що таке родина. Але родина — це не тільки рідні, родичі. Це весь народ український. Родина до родини — народ.

Ми з вами український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, а зруйнуй їх і ріка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами — сім'ями. А щоб річка була повноводною, а родина наша, українська, великою і щасливою, треба ша­нувати батьків своїх. Це завжди було в традиціях нашого народу і відобразилися в прислів'ях. І за­раз завдання: відгадайте кінцівку прислів'я.

1. Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, ... (такі їхні діточки).

2. Який кущ, така і калина, яка мати ... (така і дитина).

3. Який дуб, такий тин, ... (який батько, такий син).

4. Не навчив батько, ... (не навчить і дядько).

5. Яка гребля, такий млин, ... (який батько, такий син).

6. Який рід, ... (такий плід).

7. Сироті без роду — хоч ... (з мосту та в воду).

8. Хто батька й матір зневажає, ... (той добра не знає).

9. Яка яблунька, ... (такі й яблучка).

10.   Яка клепка, така й бочка, ... (яка мати, така й дочка).

11.  Годуй діда на печі, ... (бо і сам будеш там).

VII тур «Хто це? Або що це?»

1. Назвіть український народний багатострунний музичний інструмент.

(Бандура)

2. Різаний або рваний шматочок прісного тіста, зварений у юшці.

(Галушка)

3. У Київській Русі — постійне княже військо.

(Дружина)

4. Укріплений пункт з міцними, тривалими спорудами, призначені для довготривалої кругової
оборони.

(Фортеця)

5. Найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади в Україні,

(Уряд)

6. Які страви складали основу козацької кухні?

(Борщ і вареники)

7. Прапор, бунчук, булава, печатка, литаври.
                                                                                                         (Це атрибути козацької влади або клейноди)

VIII тур «Наша держава на світовому Олімпі»

1. Скільки держав світу визнали Україну?

2.  Членом яких міжнародних організацій є Ук­раїна?

3.  Які спортсмени України стали переможцями чемпіонатів світу або Олімпійських ігор?

4. Які держави першими визнали Україну?

І в цей рік ми бажаємо своїй державі: Розквітай, прекрасна Україно, Рідна земле, матінко моя, Хай лунає мова солов‘їна, Пісня неповторная твоя. (Звучить пісня. За цей час журі підводить під­сумки гри. Проходить нагородження переможців).

VІІ. Виразне читання поезій про Україну  

Вчитель. Про Україну створено багато творів. Прошу пригадати їх.( Учні читають твори про Україну).

VШ. Підсумок уроку.

Розмову про Україну, її символи, історію можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля.

Хочу, щоб кожен із вас запам'тав, про що ми говорили сьогодні. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи. Не даймо нікому скривдити її.