Творчий портрет

     Інформаційна картка

	Прізвище, ім’я та по батькові   Конончук Людмила Федорівна
	Місце роботи  Берестівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"
	Посада вчитель української мови та літератури
	Педагогічний стаж роботи    12 років
	Кваліфікаційна категорія  спеціаліст І категорії
	Звання
	Педагогічне кредо       "Я вибрала Долю собі сама… І що зі мною не станеться – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці..." (Л.Костенко)
	Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте Продовж багатьох років працюю над проблемною темою «Інтерактивні прийоми навчання на уроках української мови та літератури».      Працюючи над цією темою, використовую такі інтерактивні прийоми   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, , «Діаграму Вена», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Сенкан», «Асоціативне гроно» та ін.  На уроках української літератури використовую такі інтерактивні прийоми:     «Проекти-презентації» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Диспут», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування».
	Власний особистісний і педагогічний портрету

Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури

Конончук Людмили Федорівни

Конончук Людмила Федорівна, вчитель української мови та літератури, вчитель першої кваліфікаційної категорії,  . Стаж роботи 12 років. Закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Українська мова і література та історія».  З 2002 року працюю в Берестівському НВК «ЗОШ І – ІІІ ст.. - ДНЗ».   Була учасником районного туру конкурсу «Класний керівник року –2012» . Мої випускники стали студентами вищих навчальних закладів. Дехто з них стали вчителями і працюють зі мною в одному колективі: Фурсович Надія Вікторівна, Стельмах Богдана Петрівна, Твердун Сергій Максимович.

     Учні беруть участь у шкільних, міських,   олімпіадах, конкурсах ( «Соняшник»,  «Єднаймося ж, брати мої», «Олімпус», «Читців - декламаторів», «Перло многоцінне» та ін..).  

Моє педагогічне кредо:

"Я вибрала Долю собі сама…

І що зі мною не станеться –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці..."

(Л.Костенко)

Моє життєве кредо:

“ Любити , уміти ,

встигнути"

      Важливе  місце в діяльності вчителя займє творчість. Тому намагаюся творити і залучаю до цього своїх учнів.

                            У творчості  –  спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди…

                            Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,

                            Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,

                            Бо творчість – це серце світу, душа,  що творить дива!

                            Не смій її загубити!  Знайди життєдайні слова!..

                                                                                              М.Сом

     Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі  є всебічний  розвиток школярів, зокрема, творчих здібностей особистості, бо творчість – це сукупність різних здібностей людини.

        В.О.Сухомлинський писав: «…Навчити дітей мислити і почувати   –   це перший крок до творчості» .  в своїй діяльності велику увагу приділяю  проблемі розвитку творчих здібностей учнів.

     Виявляти здібності дитини, розвивати їх, навчати бачити прекрасне, емоційно сприймати довкілля, грамотно та образно висловлюватися  – це завдання і вчителя-предметника і класного керівника. Наснаги надає впевненість, що уроки української мови та літератури, де панує слово, розвивають поетичний хист, уяву, мислення, стають для дітей незабутньою зустріччю із духовністю. Саме з цією метою було розроблено методичний посібник «Усна народна творчість».  В ньому вміщено невеличку скарбницю фольклору нашого народу, що залучає дітей до доброго, прекрасного, викликає бажання творити. Є у нас і юні поети, які роблять перші кроки в поетичній творчості. Це і Міщур Вероніка, і Пінчук Анастасія, І Пінчук Софія та ін..

   «Навчання має бути веселим…» – писав Анатоль Франс.   Зважаючи на те, що часто  неемоційне і «серйозне» навчання пригнічує природу дитини, тому  лінгвістична гра, вікторини, змагання стали важливим методом у навчально-виховному процесі сучасної школи. Я теж часто використовую цей метод на уроках української мови та літератури.

Самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. Саме у грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями навчального матеріалу. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці. Якщо спочатку учень може зацікавитись лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний із нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал.  Використання ігор підвищує ефективність навчання

На практиці в системі активного навчання  намагаюсь використовувати     рольові ігри, сюжетні, інсценізацію, ігри-змагання, вікторини, лінгвістичні ігри, казки, вірші та ін. Залучаю учнів до створення кросвордів, ребусів, лінгвістичних казок та ін...

  Практикую такі типи уроку, як: урок-подорож, урок-заочна екскурсія, урок-вікторина тощо (урок-подорож «В країні орфографії»,  урок-вікторина «У світі фольклору» та ін.).

         У рольових іграх відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання функцій. Між учасниками розподіляються ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної ситуації, винесеної на обговорення. Для поведення таких ігор використовую такі типи нестандартних уроків: урок-КВК, урок-подорож, урок-казка.

Проведено Шевченківський КВК між учнями 9 – 11 класів, конкурс читців-декламатарів «Славимо тебе, Кобзарю», Свято до Дня писемності і мови,  представлено роботу драмгуртка, беремо участь у святі Нового року, Дня вчителя та ін.

         Час іде, з’являються нові методи і форми роботи.  Сучасна методична література пропонує безліч нових форм роботи на уроці, які можна «побачити по-своєму». Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача,   «Ти – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю»,    «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Ти – учитель»,  вітальня, доміно  тренінги, книгарня, ярмарок, лото, марафон, усний журнал (вдало проходять уроки такого типу, опрацьовуючи матеріал в старших класах),   захист  проекту,  презентації        тощо.

    Гра не тільки   як проста розвага, вона має велике значення для відновлення психічних сил дитини після будь-якої , напруженої діяльності.  Отже, гра (й особливо лінгвістична) є резервом творчої самореалізації вчителя й учня.

        Одним із аспектів у  моїй роботі з дітьми є використання творчих завдань на уроках української мови та літератури  (дописати, завершити, дібрати, побудувати художній текст, написати власні поезії, казки,  творче конструювання тощо).     

    Наприклад, при вивченні синтаксису складного речення може застосовуватися  таке творче конструювання: Прочитайте прислів'я. Перебудуйте складні речення на прості так, щоб виділена частина була замінена на дієприслівниковий зворот. Запишіть утворені  речення.Зразок: Забуває дати — не забуває взяти. Забуваючи дати, не забуває взяти.

      За маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його  в першу чергу вчителі української мови та літератури,   бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання.  Ця тема є актуальною, бо забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

       Продовж багатьох років працюю над проблемною темою «Інтерактивні прийоми навчання на уроках української мови та літератури».

     Працюючи над цією темою, використовую такі інтерактивні прийоми   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, , «Діаграму Вена», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Сенкан», «Асоціативне гроно» та ін.

   Наприклад, інтерактивна вправу «Мікрофон» використовую найчастіше на   етапі   мотивації навчальної діяльності, коли намагаюся зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу, використовую різні прийоми випереджального навчання.

    Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводиться  й підсумковий етап уроку.

 - На уроці я дізнавсь про…

- На уроці цікавим було…

 -Як епіграф  розкриває зміст уроку ?

- Найважливіше, що я засвоїв,— це...

 - Найцікавішим для мене було…

 - Найскладнішим на уроці виявилося…

      На уроках української літератури використовую такі інтерактивні прийоми:

    «Проекти-презентації» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Диспут», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування».

     Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

   Використання інтерактивних вправ не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. 

    Інтерактивна технологія «Метод ПРЕС» використовується, щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

–    я вважаю,…

–    тому що …

–    отже, ….

  Найчастіше ця технологія навчання використовується на уроках літератури в 10, 11  класі при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки. На  уроках літератури використовуються такі інтерактивні вправи:    «спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «коло ідей», «диспут», «асоціативний кущ», «сенкан», «мозковий штурм»

        1.  «Проекти-презентації» розвивають творчість школярів, вимагають опрацювання великої кількості інформації, щоб стисло донести до інших.

 Цей метод найчастіше використовую в старших класах. Учнями а також мною створені презентації  як до уроків мови так і літератури. Вони відображають творчість Л.Українки,Т.Шевченка, І.Франка, П.Тичини, Л.Костенко та ін..

         2. «Коло ідей».   Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

        3. «Асоціативний кущ», «сенкан» допомагають узагальнити знання, систематизувати їх, вчать виділяти головне.

Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань:

-    розвивати критичне мислення школярів;

-    навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;

-     вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;

-    розвивати аналітичне мислення учнів;

-     формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;

-    сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування;

-    формувати творче мислення;

-    формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

Але  виникають і певні труднощі, а саме:

-    іноді важко контролювати процес взаємонавчання;

-    результати роботи учнів менш передбачувані;

-    організувати роботу всіх учнів;

-    навчити вислуховувати думку іншого;

-    навчити аргументовано висловлювати власну точку зору.

    Спілкуючись із дітьми, обираю такі  методи  й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові  та  формуванню комунікативної компетенції учнів,  без якої  у майбутньому неможлива  повноцінна діяльність особистості.   Прагну  розвивати  мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку,  намагаюся створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися .  Використовую комунікативні методи , до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма.  Слід зазначити основні з них: метод комунікативних вправ , метод проектів , дослідницький метод  

проблемний метод.  

        Використовую активні методи навчання: самостійна робота; проблемні і творчі завдання; дослідницькі та пошукові вправи; ігрові вправи; діалог, дискусія;

метод проектів; самостійне спостереження;  бесіда.

    Ці методи  використовую у своїй роботі з учнями,а саме:  бесіду –  для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах тощо; метод спостереження  застосовую тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є   складними, потребують того, щоб у них спочатку розібралися шляхом аналізу тексту (прикладів), а потім вдавалися до теорії, граматичного визначення чи правила. Використання активних методів забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку. Отже, основа мета даної методики – навчити людину вільно  себе  почувати  у  спілкуванні.

         Головне у роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую  різноманітні методи контролю:  

щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях, що дозволяє скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють навчальний матеріал, в якій мірі виявляють самостійність, кмітливість, творчість тощо;

усне опитування (індивідуальне і фронтальне, усні заліки, екзамени тощо) полягає в постановці перед школярами запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні повноти, логічності і обґрунтованості їхніх відповідей; письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на питання, реферати, вправи) дозволяє виявити уміння послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі;

тестування здійснюється за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, виміряти обсяг і рівень конкретних знань, умінь і навичок;

складання схем,таблиць; самостійна робота.  Для цього користуюся як контрольними зошитами з друкованою основою так і складаю свої завдання, літературні диктанти, самостійні роботи. Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цьому навчаю  учнів під час уроків, формуючи навички самостійної роботи, роз'яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань. Так, на уроках використовують роботу з підручником, довідковою літературою, спостереження і самоперевірку, взаємоперевірку, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. Практикують також бесіди на теми :«Як готувати уроки», «Бережи   хвилину» та ін.                                           

     Використовую диференційований  та індивідуальні підходи у роботі з дітьми, здійснюю зв’язок із батьками. Намагаюсь повідомляти батькам про досягнення та проблеми їх дітей.  

  Але крім виховання вмілого читача, співрозмовника, велику увагу приділяю вихованню справжніх моральних цінностей, які так важливі в наш час. І саме мова і література повинна спрямувати школяра на шлях життєвої мудрості, людської доброчесності, всього хорошого, що дарує людині життя, родина та друзі, весь навколишній світ природи.

   Недаремно кажуть, що будь-який літературний твір означає рівно стільки, скільки учень може з нього взяти.

    Душа учня – криниця. І саме вчитель-словесник і художнє слово будуть сприяти тому, щоб ця криниця завжди була чистою, наповненою знаннями, мудрістю, повагою і добротою.